Розглянуто методи обчислення похибок, наближеного розв'язання нелінійних алгебричних і диференціальних рівнянь, апроксимації, числового диференцювання. Викладено статистичні методи обробки результатів спостережень, зокрема, первинну статистичну обробку експериментальних даних, елементи теорії кореляції. Проаналізовано особливості застосування методів наближених обчислень і статистичної обробки даних до різних питань хімії та хімічної технології.

Рассмотрены методы вычисления погрешностей, приближенного решения нелинейных алгебраических и дифференциальных уравнений, апроксимации, числового дифференцирования. Изложены статистические методы обработки результатов наблюдений, в частности, первичной статистической обработки экспериментальных данных, элементов теории корреляции. Проанализированы особенности применения методов приближенных вычислений и статистической обработки данных к различным вопросам химии и химической технологии.

Описано процес борного регулювання на АЕС із реакторною установкою типу ВВЕР-1000. Визначено критерій оптимального керування процесом зміни концентрації борної кислоти в теплоносії першого контуру та поставлено задачу оптимального керування. Запропоновано алгоритм оптимального керування процесом з урахуванням нерівномірності розподілу потужності енерговиділення реактора на прикладі одного з режимів нормальної експлуатації реакторної установки.

Описан процесс борного регулирования на АЭС с реакторной установкой типа ВВЭР-1000. Сформулирован критерий оптимального управления процессом изменения концентрации борной кислоты в теплоносителе первого контура и поставлена задача оптимального управления. Предложен алгоритм оптимального управления процессом с учетом неравномерности распределения мощности энерговыделения реактора на примере одного из режимов нормальной эксплуатации реакторной установки.

Розглянуто моделювання та дослідження системи блочного знесолення турбінного конденсату з застосуванням методів імітаційного моделювання.

Висвітлено питання, пов'язані з керуванням хіміко-технологічними процесами. Виконано розрахунки локальних систем керування із застосуванням пакета програм, побудованих на основі числових методів. Досліджено автоматизовані системи керування на прикладі технології виробництва аміаку із кисневого газу. Розглянуто нові технологічні об'єкти керування, які використовують у процесах водопідготовки другого контуру атомних електростанцій, розміщених на території України. Увагу приділено питанням методології проектування, розробленню програмного забезпечення інформаційного та керувального режимів роботи таких систем.

Описано підхід до моделювання та розрахунку динамічних процесів, що протікають в об'єктах та контурах керування. Внаслідок громіздких обчислень та необхідності візуалізації одержаних результатів для подальшого їх опрацювання розроблено пакет прикладних програм для розрахунку безперервних та дискретних моделей динамічних процесів і контурів керування у часовій області. Представлені моделі, побудовані на основі обчислювальних методів, є основою розробленого програмного комплексу.

Розглянуто сучасний стан питань підтримування водно-хімічного режиму (ВХР) на експлуатаційних АЕС із водо-водяними енергетичними реакторами встановленою потужністю 1000 МВт (ВВЕР-1000). Наведено огляд технологічних особливостей енергоблока із реактором ВВЕР-1000. Проаналізовано методи та засоби забезпечення ВХР другого контуру АЕС. Встановлено, що виконання нормованих показників якості живильної води не дає можливості повністю виключити утворення відкладень на поверхнях нагріву. Виявлено, що для оптимального ведення ВХР необхідне покращання діючих систем керування АЕС та впровадження нових систем автоматизації керування технологічними режимами другого контуру енергоблока. Створення таких систем неможливе без побудови математичної моделі технологічного процесу. Розроблено математичні моделі основних блоків ВХР другого контуру, які були виділені в результаті системного аналізу технологічної схеми енергоблока. Наведено результати моделювання схеми другого контуру ВВЕР-1000 засобами середовища MatLab Simulink. Доведено, що одержана математична модель є адекватною та може бути використана у разі відпрацювання стратегій керування другим контуром АЕС із реактором ВВЕР-1000.

Розглянуто вплив температури на стійкість іонітів. Доведено важливість підтримки нормованого значення температури проведення процесу знесолення турбінного конденсату на АЕС. У результаті чого розроблено систему керування температурним режимом блочної знесолюючої установки енергоблоку, що надасть можливість уникнути руйнування іонітів та, як наслідок, збільшити строк їх служби.